• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Файловий архів

НВК «Давидо-Микільська ЗШ І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад «Ластівка»

Формування читацької культури молодших школярів

Вчитель початкових класів:Рудковська Тетяна Миколаївна

2013 рік

Відомості про автора досвіду

1. Прізвище, ім’я, по батьковіРудковська Тетяна Миколаївна

2. Рік народження 1962

3. Освіта вища, Луганський ДПІ ім Т.Г.Шевченка, 1992 рік.

4. Спеціальність за дипломом педагогіка та методика початкової освіти

5. Місце роботи НВК «Давидо-Микільська ЗШ І-ІІ ступенів – ДНЗ «Ластівка»

6. Посада вчитель початкових класів

7. Стаж безпосередньої педагогічної роботи32 роки

8. Кваліфікаційна категорія, І категорія

рік присвоєння1994

9. Адреса 94460Луганська обл., Краснодонський р-н, с. Давидо- Микільське, вул. Дорожня, 17

10. Контактний телефон0992173872

Анотація досвіду роботи

Даний досвід є актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів читанню у початковій школі, зокрема формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги у молодшому шкільному віці.

Базовий компонент змісту початкової освіти з читання ґрунтується на врахуванні особливостей мовленнєвого розвитку молодших школярів, що передбачає інтенсивне формування відповідних умінь, навичок, провідною з яких є повноцінна навичка читання.

Досвід віддзеркалює реальні проблеми практики реалізації компетентнісного підходу до навчання учнів читання у початковій школі.

Провідна ідея досвіду.Технологізація роботи вчителя з проблеми формування читацької культури молодших школярів на основі інноваційних методик, педагогічного досвіду вчителів-новаторів.

Суть досвіду. Розробка персонал-технології розвитку навички читання учнів молодшого шкільного віку за допомогою елементів технологій раннього та інтенсивного навчання грамоті М. О. Зайцева, технології удосконалення загальнонавчальних умінь учнів початкової школи, методів швидкісного читання, розроблених на основі методичних рекомендацій професора І. Т. Федоренка.

Передовий педагогічний досвід класифікується як комбінаторний, що передбачає розробку персонал-технології формування та розвитку навички читання учнів у початковій школі.

Поміж основних питань,що розглядає автор, є визначення теоретичних знань, окреслення умінь, характеристика вправ та етапів, які забезпечують процес розвитку читацьких інтересів.

Розповсюдження досвіду здійснювалося в процесі:

· Проведення відкритих уроків;

· Обговорення матеріалів на шкільному методоб’єднанні;

· Виступи на педрадах школи з доповідями;

· Виступи на міському методоб’єднанні;

· Виступ на педагогічної конференції;

Зміст

Вступ_______________________________________5

Розділ І. Формування навичок читання як психолого-педагогічна проблема­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­______________________________________________________9

Формування навику читання у молодших школярів___________ 10

Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та їх ефективність___________________________________________11

Розділ ІІ. Удосконалення розуміння прочитаного____________ 14

Вправи на розуміння прочитаного___________________15

Вироблення навиків виразного читання____________________16

Висновки______________________________________________18

Список використаної літератури___________________________20

Додатки________________________________________________21

Вступ

Дитина читає... Спрага знань, інтерес до нового, прагнення прекрасного - все це втамовується дитячим читанням, яке по праву можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо не читає, або читає мало - це обмежує її розвиток настільки, що роки дальшого життя не можуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.

Понад 32 років я працюю вчителем початкових класів Давидо-Микільської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Краснодонського району Луганської області.

У своїй роботі намагаюсь створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності властиві кожній дитині, виховується активний громадянин демократичного суспільства, будівник мудрої держави, патріот своєї Вітчизни – України.

Основою успішного навчання впродовж всіх шкільних років є особливий вид діяльності людини - повноцінні навички читання. В усіх розвинених країнах стрімко зростає число дітей з тимчасовою затримкою розвитку. Вони поволі і погано читають, рахують, мають невеликий словарний запас, нестійку увагу, слабку пам'ять. Вони можуть вирости людьми з обмеженими здібностями та інтелектом. Внаслідок низького загальноосвітнього рівня ці діти зможуть оволодіти тільки простими спеціальностями. Гірше, того, вузький кругозір, обмеженість культурних інтересів часто призводять до того, що такі люди стають на шлях правопорушень.

Тому стає зрозумілим, яке величезне значення повинен приділяти вчитель початкової школи навчанню читання і яку відповідальність він несе перед учнем, його батьками, вчителями середньої школи.

АКТУАЛЬНІСТЬ вибраної теми визначається поряд чинників.

ПО-ПЕРШЕ, тим, що формування і розвиток навиків читання молодших школярів є найважливішою складовою частиною учбового і виховного процесу в початковій ланці загальноосвітньої школи, сприяє формуванню всесторонньо розвиненої особи.

ПО-ДРУГЕ, тим, що в нашій країні росте число поганочитаючих дітей. Швидкість читання істотно впливає на успішність школярів.

Підвищивши швидкість читання, ми можемо значно підвищити їх успішність.

ПО-ТРЕТЄ, у дітей часто читання перетворюється на гіркі тортури. Багато дітей не хочуть і не люблять читати. Кожен вчитель повинен шукати шляхи виходу з даної ситуації. Для цього необхідно вивчати досвід інших педагогів, випробувати нові ідеї, технології навчання і розвитку повноцінного навику читання.

Як відомо, малюки вступають до школи з різним рівнем готовності вчитися. Відмінності між ними досить великі. Вже серед першокласників різко виділяються групи дітей зі значним діапазоном індивідуальних виявів. Зокрема у словниковому запасі, швидкості мислення, умінні керувати увагою, працездатності. Особливо це помітно щодо сформованості навички читання:

ü завжди є невеликий відсоток дітей, які ще до школи оволоділи способом читання по складами ;

ü більшість становлять діти, які, знаючи букви, не можуть утворити склад або плутають звукові значення тих чи інших літер.

Я задумалась, як у колективі з різним рівнем читацької майстерності в одних не загасити жагу до читання, інших спонукати вдосконалювати свою навичку, а частину просто навчити читати. Зрозуміло, що рівень навчальних досягнень учнів прямо пропорційно залежить від сформованості навички читання (додаток 1 ).

Тому ключові моменти моєї роботи такі:

Ø Опрацювання всього матеріалу повинно спиратися на природне бажання дитини гратися, фантазувати, придумувати, діяти. Духовне життя дитини повноцінне тільки тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. „ Без них вона – засушена квітка ” , - говорив В.О.Сухомлинський.

Ø Використання в своїй роботі розроблені науковцями і практичними педагогами методики формування навички читання:

Ø Методика професора І.Т.Федоренка, яка дає змогу виробити чіткість вимови, розвивати артикуляційний апарат, швидкість і точність сприймання (зорові і слухові диктанти); Методика багаторазового перечитування тексту;

Ø Методика Кушніра ( текст начитується на магнітофон, діти читають мовчки за читаючим );

Ø Методика І.Г.Пальченка. Передбачає роботу з дітьми, які мають техніку читання 0 – 10 слів (пропонує слухання читання вчителя, читання за ведучим, читання в парі, з пришвидшенням темпу, переказ з опорою на текст, читання з переходом на невідомий уривок).

Ø Методика В.Едігея (робота з деформованими словами).

Дослідження В.М.Зайцева базуються на застосуванні системи вправ на основі методичних рекомендацій професора І.Т.Федоренка . Завдяки їй в учнів виробляється навичка якісного запам'ятовування складних текстів, підвищується інтелект дитини.

Формування читацьких навичок у молодшому шкільному віці - складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль як вчителів, так і батьків, тобто всіх, хто бере участь у навчанні і вихованні дітей.

Моя мета - створити комфортні умови навчання, при яких кожен учень відчуватиме свою успішність, свою інтелектуальну досконалість; забезпечити розвиток й саморозвиток особистості учня; активізувати його творчі можливості.

Головне завдання- вбачаю в розкритті індивідуальностей кожної дитини, бо розумію: від того, яким будуть її перші шкільні роки залежить усе подальше життя і майбутній життєвий шлях.

Тому, актуальним є навчання і виховання особистості, яке базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самонавчання, осмислення своїх можливостей і життєвих цілей.

Розділ І. Формування навичок читання як психолого-педагогічна проблема­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

Постійно вдосконалюючи свою педагогічну майстерність, замислююсь: як зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу; навчити їх думати, проникати в суть явищ, привертати увагу школярів до слова і дій вчителя. Мене завжди хвилює питання: «Як зробити навчання цікавим?». Бажання досягти як власного професійного успіху, так і бути співтворцем успіху своїх вихованців змушує мене перебувати у постійному педагогічному пошуку нових шляхів організації навчального процесу,тому…

Моє кредо: Відкрити в кожній дитині

душу творця, дати їй змогу

пробудитися і розквітнути

Практика дозволяє стверджувати, що формування читацьких інтересів можливе за умов планомірної, цілеспрямованої роботи на заняттях у процесі виконання школярами підготовчо-мотиваційних, репродуктивних, змістовно-інформаційних, творчих та контрольних вправ.

1. Підготовчо-мотиваційні вправи передбачають створення ситуації та мотиву спілкування, первинного уявлення про книги (періодичні видання) або тексту, прогнозування змісту, теми книги (уроку) та ін.

2. Репродуктивні вправи спрямовані на відтворення прослуханого / прочитаного за зразком (повторити інтонацію вчителя; переказувати (розповідати) зміст книги, виразно читати та ін.).

3. Змістовно-інформаційні вправи характеризується аналізом тексту.

4. Творчі вправи пов’язані з творчою діяльністю учнів на основі засвоєних знань та прочитаного тексту.

5. Контрольні вправи спрямовані на перевірку формування читацьких інтересів.

Успіх розвитку читацьких інтересів багато в чому залежить від врахування таких етапів: мотивації й орієнтування; сприймання твору; аналіз тексту; закріплення.

Мета першого етапу «Мотивація та орієнтування» (1–4 класи) полягає в створенні ситуації й мотиву спілкування, первинного сприймання змісту тексту, прогнозування загального характеру; уявленні бібліографічного апарату книжки, бібліотечні прийоми пошуку книг, орієнтування в книжках й т. ін.

Доречними на даному етапі є застосування бесіди у вигляді запитань або завдань для виявлення у школярів інтересу до читання нового тексту, орієнтування в книжках та каталогах бібліотеки. Виходячи з цього, продуктивними постають підготовчо-мотиваційні вправи із завданнями на зразок:

1) перегляньте ілюстрації до тексту та відтворіть зміст;

2) визначте тему тексту, обравши одну із двох запропонованих;

3) з’ясуйте тему тексту за пропонованими питаннями:

- Можна дізнатися про книгу з титульної сторінки?;

- розгляньте ілюстрацію та здогадайтеся про зміст книги;

- прочитайте анотацію і скажіть, про що текст;

- прослухайте стислий зміст книжки і здогадайтеся, про що йдеться;

- розгляньте книжки та визначте тему уроку;

- розкажіть про книжку, яку ви читали вдома. З яких елементів вона складається;

- як можна відшукати книги в бібліотеці?

Другий етап «Сприймання твору» передбачає прослухування зразка виразного читання вчителем або самостійне виразне читання; розуміння окремих слів, виразів (словникова робота); первинне ознайомлення з різними жа-нрами, науково-художніми й науково-популярними творами; удосконалення вмінь самостійно визначати жанрові та інформаційні ознаки творів.

Здійснити цю роботу допомагають репродуктивні вправи. Наприклад: Ви прослухали текст, дайте відповіді на запитання. 1. Який темп використав вчитель – швидкий чи повільний? У якому б темпі ви прочитали цей текст? 2. Назвіть головних героїв. 3. Чи помітили ви щось незвичайне в будові казки?

Третій етап «Аналіз тексту», присвячений повному і точному розумінню змісту тексту. Виходячи з цього, на зазначеному етапі, слід використовувати змістовно-інформаційні вправи.

Підкреслимо, що доречним на цьому етапі є використання таких творчих вправ із завданнями: розставте пункти плану в необхідній послідовності; зробіть розмітку тексту для виразного читання; творчо перекажіть текст; прочитайте за ролями; поставте власні запитання до тексту; доберіть ланцюжкові римові слова у віршах; покажіть голосом, мімікою, жестами характер персонажів; заповніть пропуски у прослуханому (прочитаному) тексті; виберіть одне прислів’я, яке найточніше відображає основну думку твору; складіть анотацію до прочитаної книжки (усно).

Останній етап «Закріплення» – спрямований на перевірку здобутих умінь, на якому застосовуваються контрольні вправи завдання-тести, завдання-звіти, практичні завдання.

Варіант 1.

Завдання-тест.

1. «Колосок» – це казка чи оповідання?

2. Скільки авторів має ця казка?

3. Підкресліть прислів’я, які виражають головну думку казки «Колосок».

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Для умілого будь-яка робота є легкою.

На чужу роботу дивитись – ситому не бути.

Варіант 2.

Завдання-звіт.

До теми «Оповідання»: 1) які оповідання ти знаєш?; 2) хто їх автор?; 3) що хвилювало людей, які писали їх?; 4) що ти розкажеш на уроці, щоб усім сподобалося (приклад з оповідання, яке ти обрав)?

Варіант 3.

Практичні завдання.

– Назвіть основні елементи книги, за допомогою яких можна визначити основну інформацію.

– Здогадайтесь про зміст книги за заголовком.

Таким чином, успіх формування читацьких інтересів залежить від володіння учнями знаннями й уміннями; застосування системи вправ (підготовчо-мотиваційних, репродуктивних, змістовно-інформаційних, творчих, контрольних) та етапів навчання (мотивації та орієнтування; сприймання твору; аналіз тексту; закріплення).

Відбір вправ з удосконалення навички швидкочитання та їх ефективність

Формувати навичку читання допомагають різноманітні вправи і завдання, які спрямовані на:

– розвиток мовного апарату;

– розвиток правильності вимови , читання;

– безпомилкове сприйняття слів, речень, тексту;

– розвиток догадки (антиципації) на різних рівнях;

– розвиток швидкості при читанні вголос і мовчки;

– розвиток уваги та пам’яті в процесі сприйняття.

–

Всі ці вправи і завдання я об’єднала в систему, яка поділяється на три складові:

– Завдання, спрямовані на підвищення швидкості та точності сприйняття слова.

– Завдання, які забезпечують швидке і точне сприйняття, розуміння речення.

– Завдання, які удосконалюють розуміння тексту.

Вже з перших днів перебування дітей в школі звертаю увагу на вправи, які допомагають розвивати рухливість мовних органів, правильне дихання, дикцію, контролювати силу голосу.

Для розвитку артикуляційного апарату пропоную дітям такі вправи:

ü Чітке вимовляння голосних звуків, активно працюючи мовним апаратом: а, о,у, е, и,і.

ü Вимовляння йотованих, зливаючи у вимові [й] і голосних звуків.

ü Вимова звуків л-р, с-ш, з-с.

ü Вимова складів ла – ра, са – ша, за – са ( пошепки, голосно, голосніше, спокійно, повільно, швидко ).

ü Вимова слів в яких виділяються тверді і м’які приголосні ( сіл – сіль, рад – радь).

ü Вимова слів з глухими і дзвінкими приголосними ( зуб – суп, каска – казка).

Промовляння чистомовок:

Ра - ра – ра- багато у бобра добра.

Ру – ру- ру – шкода бобру

Ро – ро – ро- своє добро

Рі – рі – рі – віддати дітворі.

Ри – ри – ри – ось такі бобри!

Вивчення і промовляння скоромовок.

Скоромовки належать до перлин народної творчості. Діти легко переймають, запам’ятовують і залюбки розважаються ними. Ігровий ефект базується на навмисному утрудненні вимови певного тексту відповідним розташуванням звуків. Завдяки скоромовкам прищеплюється увага й повага до кожного вимовленого звука, слова, до якості й чистоти мовлення.

Вивчивши певну кількість скоромовок проводжу з дітьми гру "Хто швидше ?”

Я читаю яку – небудь скоромовку і кидаю одному учню хустинку. Той, кому кинуто хустинку, повинен двічі швидко і правильно повторити цю скоромовку. Якщо повторено вірно, хто її повторив, може кинути хустинку іншому учню, сказавши перед цим якусь свою скоромовку; якщо скоромовку повторили невірно, хустинку знову кидаю я.

Навчаю дітей відчувати різницю в силі голосу, допомагаю оволодіти навичкою читання й говоріння, де це необхідно, тихо, голосно, зовсім тихо й дуже голосно. При цьому мені допомагає гра "Дощик”. Учитель Учні

Дощик крапає читають тихо

Дощик сильніше читають голосніше

Злива читають голосно

Дощик слабший читають тихіше

Дощик крапає читають зовсім тихо

Дощик перестав припиняють читання

Для розвитку швидкості зорового сприймання використовую таблиці буквосполучень. Робота з такими таблицями дає змогу прискорити темп читання, оскільки діти навчаються сприймати і називати не окремі букви, а склад як єдине ціле, усвідомлюють його структуру, розвивають пам'ять.

На основі цих таблиць організовую ігри:

Знайди заданий склад.

Прочитай склади третього рядка, другого стовпчика і т.д.

Гра "Хто перший?”

Гра "Літак ”.

Гра "Міркуй добре ” ( до складів першого стовпчика додати склад, щоб вийшли слова ).

Діти із задоволенням утворюють нові слова із складів. А якщо вони подані у цікавій ігровій формі, це більше активізує до роботи учнів ( і тих, хто читає вільно, і тих, хто лише оволодіває навичкою ), наприклад, гра „Спіймай слово ” . Діти повинні із складів скласти слово.

Читання не може бути ефективним, доки читач придивляється до окремих букв слова, прочитує склади. Тому формую у дітей уміння зчитувати слова, як ціле, миттєво впізнавати його. Для формування такої навички застосовую картки - „ блискавки ”. Для карток спочатку добираю зовсім короткі слова. Потім включаю все довші слова і навіть групи слів, але при цьому не збільшую час показу картки.

Як засвідчує досвід швидкість читання залежить від кута зору – від кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору використовую числові, буквені та складові піраміди, а також квадрат Шульте. Мета такої роботи – розширити кут зору настільки, щоб при ознайомленні з рядками підручника, дитина лише двічі переводила погляд, що допоможе миттєво бачити піврядка книги чи цілий газетний рядок - 60 мм.

Для розвитку зорового сприйняття та оперативної пам’яті пропоную дітям зорові диктанти за методикою І.Т.Федоренка, паралельно із зоровими диктантами проводжу слухові, що розвиває у дітей слухове сприйняття, пам'ять, увагу до слова.

Щоб навчити читати швидко, даю дітям такі вправи, що розвивають швидкість читання, збільшують обсяг оперативної пам’яті.

Читання тексту за 1 хвилину. Текст читається 1 хвилину, підраховується кількість прочитаних слів. Вправу продовжую 2 – 3 рази на урок.

Читання перевернутого тексту.

Читання тексту через слово.

Читання тексту зі скороченням ( діти опускають речення або слова, які не вплинуть на розуміння змісту ). Йде підготовка до стислого переказу.

Знаходження під час читання уривку, яким можна підписати малюнок у підручнику.

Читання – відповіді на запитання.

Знаходження під час читання найцікавішого місця в тексті.

Читання уривка, до якого можна дібрати прислів’я.

Знаходження речення, яке виражає головну думку твору.

Читання, складання сценарію фільму (коротко, детально ).

Встановлення шляхом читання причино – наслідкових зв’язків.

"Жива картинка" (один учень читає, інший мімікою, жестами, рухами тіла "ілюструє" прочитане).

Знаходження і читання образних слів, художніх описів.

Знаходження і читання окличних і питальних речень.

Знаходження і читання слів, які промовляються голосно, тихо, швидко і повільно.

Виразне читання уривку тексту за власним вибором.

Знаходження і читання слів і виразів, які можна використати при написання твору на певну тему.

Коментоване читання ( учитель – учні хором ).

Робота над текстом ( з використанням олівця ):

Позначте крапками незрозумілі для вас слова.

Складіть партитуру вірша.

Позначте логічні наголоси в повних реченнях.

Вертикальними рисочками поділіть текст на частини.

Галочками позначте речення, які можуть бути заголовками до частин.

Розмежуйте вертикальними рисками зачин, основну частину, кінцівку.

Всі ці вправи допомагають максимально ефективно використати час для того, щоб діти удосконалювали техніку читання. Я намагаюся урізноманітнювати самостійне читання учнів різними видами роботи над текстом, варіативністю аналітичних чи синтетичних завдань.

Розділ ІІ. Удосконалення розуміння прочитаного

Велику увагу приділяю усвідомленню прочитаного. Коли при читанні тексту дитина зустрічає незрозуміле слово, або слово, важке для прочитування, вона зупиняється, перечитує слово кілька разів. Від цього втрачається час, губиться логічний зв'язок, знижується темп читання. Щоб уникнути таких явищ, перед читанням тексту проводжу словникову роботу:

навчитися читати важкі слова;

пояснити їх значення.

Щоб навчити дітей свідомо читати проводжу систематичну роботу протягом всіх років навчання. До навички прочитати усвідомлено текст веду кожного учня поетапно ( додаток 2 ). Спочатку дитина під моїм керівництвом оволодіває навичкою читати і розуміти слова, потім усвідомлює синтаксичний зв'язок слів. Далі діти вчаться сприймати зміст речень, а потім і текстів. Таким чином працюю над вдосконаленням свідомості читання.

Вправи на розуміння прочитаного

Для удосконалення розуміння прочитаного пропоную дітям такі вправи:

Ι. Вправи, спрямовані на вироблення уваги до слова:

Визначити спільний звук у словах.

Гра "Біг з перешкодами” (зірка, зірка, сірка, зірка )

Гра "Відшукай слово ”.

односкладове, двоскладове і т. д.

з наголошеним першим складом і т.д.

Вправи з деформованими словами.

Вправи на читання слів з пропущеними буквами.

ΙΙ. Вправи на розуміння значення слова

(класифікацію, добір слова, певних ознак, виділення в групи):

Гра "Знайди пару ”:

синонімічні пари;

антонімічні пари;

іменник + прикметник,

іменник + дієслово.

Знайди слова – родичі ( осика, підосичник, осичняк, дощ, дощить, дошка, бук, буква, буквар ).

Читання слів з однаковим коренем.

Читання слів з однаковими закінченнями.

Читання слів з однаковими префіксами.

Із букв слова утвори нові слова ( пролісок – ліс, лісок, сік, просо, лосі…).

Чим схожі і чим відрізняються слова: жук – вуж ,тік – так, ріс – ніс

ΙΙΙ. Вправи на розширення кута зору:

Читання "замальованих ”слів .

Читання слів, накладених одне на одне.

Читання слів у прямому і оберненому порядку.

IV. Вправи на розвиток пам’яті, логічного мислення та передбачення

Гра "Хто або що?”

Рідна, лагідна, найдорожча – хто ? ( матуся )

Білий, холодний, пухкий – що? ( сніг )

Гра "Точно і швидко”:

Гавкає – собака;

нявчить –

реве –

виє –

Назви якомога більше слів:

Росте – дитина, квітка, дерево…

Посміхається –

Замерзає –

Робота з фразеологічними зворотами: Душа в душу пообіцяти

Падати з ніг втомитися

Час від часу дружно

Дати слово іноді

V. Вправи які відкривають дітям секрети віршування

Дмитро Павличко зауважив, що "буденне” й "сіре" слово, як тільки воно стає римою, перетворюється на очах, ніби в ньому оживає молодий голос, душа його оновлюється й розквітає. Стаючи римою, слово поєднується з іншими словами чи з групою слів, причому це поєднання радісне, коли один звук вільно входить у звук інший і слова взаємно обмінюються як звуком, так і певними елементами свого внутрішнього змісту. Простіше, рима – це коли два слова подібні за звучанням.

Склади римові рядки.

Ка – ка – ка – дай напитись … ( молока ).

Лю – лю – лю – дуже друзів я … .

Бе – бе- бе – беру в друзі я … .

Ру – ру – ру – починай веселу … .

Гра „ Добери риму ”.

Склади вірш за початком.

Пригріва весняне сонце,

В рівчаках біжать струмки.

… віконце,

…ластівки.

Склади вірш за опорними словами.

Сонечко, прокинулось, віконечко, всміхнулось.

Широко застосовую вправи на розширення поля зору.

Читання речень навпаки ( справа наліво ).

Читання речень з прикритою лише верхньою або нижньою частиною слів.

Вироблення навиків виразного читання

Вправи, що сприяють формуванню навички розширювати і уточнювати висловлювання.

Продовж речення:

Лунає дзвінкий … (сміх ).

Поширення речення.

Добери порівняння:

Степ широкий, мов … .

Вправи на розуміння речень:

Побудувати речення з окремих слів.

Склади речення:

Вітер віє, повіває,

по полю гуляє.

На підгір’ї, у долині

розлились озера сині.

Речення без сполучників:

Розтане сніг … з землі почне вибиватися травичка.

Замінити одне слово.

Доповни речення ( або скороти ).

На уроках читання використовую інтелектуальні ігри, які сприяють вдосконаленню навички читання, полегшують засвоєння програмового матеріалу, пожвавлюють навчально – виховний процес, активізують увагу, образне мислення, привчають дітей до пошукової розумової діяльності, розвивають зосередженість,стійкість інтелектуальних процесів, скеровують у бажане русло основні мислительні операції – аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування. Дітям цікаво розгадувати загадки, ребуси, кросворди, шаради, лабіринти, анаграми, криптограми, метаграми, логогрифи і т. ін. ).

Учням подобаються такі види роботи, так як дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу, самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості і творчості.

Щоб підтримати інтерес до читання, впроваджую різноманітні форми уроків: урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – подорож, урок – КВК, урок – вікторина, урок – свято та ін..

Уроки позакласного читання є складовою частиною навчального предмета – читання. На цих уроках я маю можливість працювати над

вдосконаленням читання, розвитком зв’язного мовлення, збагаченням словникового запасу дітей. Мої учні усвідомлено сприймають те, що вони читають, орієнтуються в художній, науково – пізнавальній, довідковій літературі, уміють відчувати і давати власну оцінку прочитаному(додаток 3 ).

Широко використовую художнє слово, яке є засобом активного бачення світу, домагаюсь щоб кожна дитина переживала радість творчості словом і зберегла її на все життя, щоб слово стало будівельним матеріалом, з якого вона створила щось нове, за допомогою якого самоутверджувалася, самовиражалася б. Як результат – цікаві творчі роботи і збірочка „ Я хочу сказати своє слово ”. Стало традицією і випуск газет, де редактори, журналісти – самі учні .

В позаурочній діяльності з книжкою і серед книжок мої учні оформлюють класну картотеку, книжкові виставки, відвідують бібліотеки, переглядають фільми, збирають матеріали з дитячої періодики, беруть активну участь у конкурсах, готують анотовані картки на прочитані книжки, збирають ілюстрації до вказаної теми, складають рекомендаційні списки за вказаною ознакою, ведуть класний щоденник читання, розучують ігри, виготовляють і оформляють книжки саморобки (додаток 4 ).

Узагальнення результатів контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з читання допомагають мені скоригувати роботу, спрямовану на розвиток читацьких інтересів учнів та вмінь орієнтуватися в світі книжок і вибирати їх для задоволення класних пізнавальних потреб

( додаток 5).

Впевнена, що тоді вільний час наші діти проводитимуть змістовно, цікаво, щоразу з новою книжкою, підвищуючи свою читацьку культуру та розширюючи кругозір.

ВИСНОВКИ

Формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці — складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль вчителя, батьків і всіх тих, хто бере участь у навчанні і вихованні дитини

Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба сформувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент етичної культури особистості. Навичка читання ─ це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір,

задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, "зуміти торкнутися її струн."

Сучасні діти ─ це діти нового середовища, і вони не розуміють мови старих ідеалів високої моралі. Їх життя треба наповнити живим і дієвим сенсом, багатством емоцій.

Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих ситуаціях, однак лише на уроках літературного читання воно є об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя. У процесі залучення дітей молодшого шкільного віку до читання ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання

Отже, як зазначалося, основне завдання сучасної літературної освіти ─ це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.

Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію, на мою думку, необхідно вирішити такі завдання:

· зацікавити учнів читанням;

· розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;

· навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

· сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

· формувати навички аналізу художнього твору;

· організовувати дослідницьку роботу школярів;

· розвивати усне та писемне мовлення учнів;

· працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

На моє глибоке переконання, навчання в початкових класах обов'язково повинно сформувати в учнів самостійність у всіх видах діяльності. Адже саме інтерес до всіх об'єктів вивчення (книга, природа, мистецтво), бажання і вміння засвоїти ці об'єкти і звертатись до них систематично із впевненістю в своїх силах — ось основи загальної освіти.

У цій роботі я хотіла поділитися своїми знахідками, прийомами в цій непростій справі - учити малюків читати і прививати їм любов до книги.

Хочу підкреслити: я далека від думки, що цей метод - досконалий і цілком вірний. Всі методи хороші, якщо вони приносять добрий результат і виправдовують мету. І кожен вчитель повинен вибрати свій, враховуючи при цьому і досвід інших вчителів.

Я вважаю, що робота вчителя в будь-якому напрямі повинна бути систематичною і регулярною, тільки тоді вона може дати якийсь результат. У цій роботі я хотіла поділитися своїми знахідками, прийомами в цій непростій справі - учити малюків читати і прививати їм любов до книги.

Список використаної літератури

1. Антипець В.П. Індивідуальна робота з відстаючими на уроках читання //Початкова школа. - 1988. - № 8. - С. 21.

2. Білецька Г.Д. Інтерес до книги //Початкова школа. - 1989. - № 10. - С.21-22.

3. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання грамоти в підготовчих класах. - К.: Радянська школа, 1982. - 174 с.

4. Ващенко Н.І. Виховання в молодших школярів любові до читання //Початкова школа. - 1989. - № 2. - С. 11-16.

5. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. М.:Педагогика, 1979. -325 с.

6. Габулова Р.М. Шляхи вдосконалення техніки читання //Початкова школа.-1982.-№ 11.-С. 37-42.

7. Дідух М.В. Ігрові прийоми навчання читати //Початкова школа. - 1991.-№ 1.-С. 10.

8. 3айцев В.Н. Тріщини в початковому навчанні. - Правда. - 1986. – 14 серпня.

9. Пальченко 1.1. Про вдосконалення техніки читання (з досвіду застосування методичних рекомендацій професора І.Т.Федоренка) //Початкова школа. - 1986. - № 11. - С. 15.

10.Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів //Початкова школа. - 1984. - № 11. - С. 12.

11.Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. - К.: Радянська школа, 1978.-307 с.

12.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1974. -257

13.Ушинський К.Д. Перша книжка після азбуки. - К., 1974. - Т. 2. -С. 42.

14.Федоренко І.Т. Система вправ для вдосконалення читання школярів //Початкова школа. - 1989. - № 11.

Додаток 1

Вагома роль у розвитку і вихованні особистості молодшого школяра належить навчальному предмету ”Літературне читання”, який є складовою освітньої галузі “Мови і літератури”

Сутність початкової літературної освіти

розвиток навички читання

художньо-естетичне освоєння тексту, дитячої книжки

формування творчих здібностей

ознайомлення учнів з дитячою літературою

Початкова літературна освіта передбачає формування у молодших школярів основ літературної компетентності

комунікативна компетентність

Основні компетентності у літературній галузі

цілісно-світоглядна компетентність

читацька компетентність

загальнокультурна компетентність

здатність активно, цілеспрямовано сприймати художній текст на особистісному рівні

об’єкти контролю і оцінювання з читання

елементарна обізнаність учнів з колом дитячого читання

орієнтуватися в світі книжок для знаходження інформації і задоволення власних пізнавальних потреб

творчо опрацьовувати твір залежно від вікових та пізнавальних можливостей і потреб та оцінювати його

уміння вести діалог ” автор – читач ”

заглиблюватися у переживання героїв

розуміти специфіку мови художнього твору

усвідомлення школярами літературних понять

навичка читання

вміти самостійно і продуктивно працювати з книжкою, різними джерелами друкованої продукції

Додаток 2

Текст, його соціокультурні, розвивальні й дидактичні функції

як інструмент оволодіння узагальненими вміннями сприймати, відтворювати, будувати і поліпшувати текст; як засіб збагачення словника і граматичної будови учнівського мовлення; як засіб формування авторського задуму

як засіб прилучення дітей до духовної культури народу;розширення їхнього кругозору; формування особистісного бачення краси, добра, істини, правди

як засіб унаочнення мовних явищ з метою активізації пізнавальних процесів; як спосіб укрупнення навчальної інформації, активізації евристичної бесіди

Додаток 3

при реалізації теми й мети уроку передбачати можливість роботи з тим фондом книжок, який є у шкільній(міській, районній)бібліотеці

роздум над прочитаним твором

стислий переказ прочитаного

усне анотування книжки

звіт про прочитану книжку

привчатися вести діалог з автором – запитувати автора

забезпечити спілкування учнів з книжкою

осмислювати, розуміти інформацію, закладену в тексті, отримувати відповідь

потрібно читати, проникаючи в зміст кожного речення, кожного слова

висловлення власного ставлення та оцінних суджень

узагальнення матеріалу, взятого з різних джерел

допомагати кожній дитині усвідомлювати свої індивідуальні вподобання в читанні

Урок позакласного читання

тему уроку формулювати широко

пробуджує інтерес до читання

обирати свій аспект теми

відкриває широкі можливості для індивідуальної дитячої творчості

формує читацькі інтереси

закріплювати звички у дітей систематично і цілеспрямовано читати книжки, коли виникло бажання про щось довідатись

вдосконалює читацький досвід

розширює читацький кругозір

змінювати й урізноманітнювати форму аналізу дитячих книжок, прочитаних учнями до уроку позакласного читання

випуск газет, журналів, часописів.

усні журнали

екскурсії

літературні вернісажі

улюбленого твору, письменника, казок або творів інших жанрів, найцікавішої книжки

дитячої книжки, улюбленого письменника

на кращого читця віршів; знавця загадок, ігор, творів на задану тему, творів письменника

літературні гуртки

конкурси

Позаурочна діяльність

дні

тижні

літературні ігри

“Чи знаєш ти письменників?”, “Перевір себе”, “Літературні шаради”, “Літературна вікторина ”, “Літературна думка ”, “Що ти про мене думаєш ”

Додаток 4

Додаток 5

виявлення обсягу засвоєних знань, умінь і навичок учнів

розвиток в учнів умінь контролювати себе, критично оцінювати свою діяльність виявляти помилки і знаходити шляхи їх усунення

загальної здатності дітей, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, умінні мобілізувати Їх у конкретних ситуаціях

Контрольно-оцінювальна діяльність учителя

Коментарi